Гарною традицією у нашому університеті стала організація кафедрою мовознавства святкування Міжнародного дня рідної мови та Шевченківських читань. Першого березня кафедра мовознавства провела свято любові та шани до рідної мови «Тарас Григорович Шевченко – творець сучасної української літературної мови»!
Протягом свята звичайно ж вшановували ім’я та пам’ять Тараса Григоровича Шевченка — великого поета і митця, внесок якого у розвиток української літератури рідною мовою дійсно неперевершений. Він своїм «Кобзарем» раптово — неначе ураган — переніс українську мову й літературу прямо з кінця 18-го в наше 20-те і 21-ше століття. Сучасник Шевченка і видатний літературознавець, Пантелеймон Куліш, перший з-поміж українців зрозумів і уточнив це досягнення поета, коли заявив, що в Шевченкових "віршах наша мова зробила такий великий крок, який робиться тільки зусиллям цілого народу, протягом довгого часу...".
З вітальним словом до присутніх звернулася завідувач кафедри мовознавства, доктор філологічних наук, проф. Азарова Л. Є. Вона розповіла про тернистий шлях, який довелося пройти українській мові та неоціненну роль Тараса Григоровича Шевченка у розвитку української літератури рідною мовою ; побажала усім присутнім здоров’я від чистих джерел, здійснення найзаповітніших бажань, злагоди, творчої наснаги, родинного тепла, успіхів у навчанні і професійних перемог.
Розпочали концерт з привітальним виступом іноземних студентів своїми рідними мовами: іспанською, китайською, арабською, португальською, французькою.
Мова – одне із чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок, почуттів. Панас Мирний писав ««Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування». Скільки нерозгаданих таємниць, яка неповторна краса і могутня сила криється, здавалося б, у найпростіших словах, що здатні зворушувати людські серця. У ході урочистого концерту глядачі прослухали пісні у виконанні А. Базик, Ярослаава Драченка та Олени Полєшко, Жаврука Ярослава, Бабія Вадима, Онуфрійчук Маргарити, Михальченко Вікторії та Романа Ланового.
На Шевченкових творах виросло вже декілька поколінь видатних українських поетів, повістярів і драматургів. І кожен з них, починаючи з Івана Франка і Лесі Українки аж до Василя Симоненка, Володимира Сосюри і палкого Василя Стуса — висловлює свою вдячність Шевченкові за те, що він своїм вогненним словом спонукав їх вдосконалювати рідну мову і підвищувати мистецький та ідейний рівень їхніх творів.
Запам'ятались глядачам яскраві артистичні виступи студентів-іноземців, які читали вірші Тараса Шевченка та інших видатних українських поетів в оригіналі: Саньтьяго Гальєгас, Домінгуш Андре Кімбембе, Хамаш Салахалдін, Лема Абігаіл, Джесіка на Вірас, Юй Чан Хао, Сюй Імінг, Елвія Грефе,Карлос Луна, Джоселін Ерера.
Ім'я Шевченка — це символ чесності, правди, непохитної мужності і гарячої любові до своїх українців. Він висловлював гнівний осуд поневолення українського народу царською Росією. Нам усім треба знати і усвідомити ту обставину, що справжню роль Шевченка, як поета і пророка України, швидко зрозуміли й високо оцінили його сучасники і наступники.
Оцінку творчості Шевченка надавали і надають не лише відомі вчені, літературознавці, критики, а й поети, беручи до зброї рідне поетичне слово! Так, із гарячим серцем та неабиякою чуттєвістю декламували поезії українські студенти Ірина Вєрнік, Полярський Вадим, Ярослав Драченко, Гибало Владислав,Владислав Павлівський, Глатюк Ольга, Катерина Поліщук, Щуровська Анастасія
Шевченків «Заповіт» став криницею мудрості для українського народу. А для українських патріотів його ідеї були і далі є полум'яним дороговказом на шляху їхньої боротьби за гідну, справді вільну і справді суверенну українську державу.
Творчість Шевченка, його доля і сама його постать надихали не одного митця, не одного поета. І, напевно, у світовій історії — це чи не поодинокий приклад. Адже його „Заповіт" перекладений на 100 мов світу!
У цьому глядачів переконали іноземні студенти, продемонструвавши літературну композицію „Величний Заповіте”, який прозвучав українською мовою у виконанні студента з Еквадору Хосуе Пінсона, іспанською – у виконанні Стевена Оскара , китайською – Сюй Іміна, арабською – у виконанні Ба Елаян Абдул Азіза, португальською мовою – Зау Алекзандра , французькою – у виконанні Анумедем Лоїка .
Молоді автори також черпають натхнення у безмежних глибинах творчості великого генія Тараса Шевченка. Блискуче продекламував власну поезію «Рідна мова» Кудрявцев Дмитро.
Українська мова…Вслухайтесь у її мелодію – і ви почуєте ніжний гомін струмочка і журливе зітхання сивих верб. Рідна мова – коштовний і неоціненний скарб нашого народу. Своєю віртуозною грою на музичних інструментах глядача вразили Жаврук Ярослав, Ярослав Драченко, Бабій Вадим, Михальченко Вікторія, Лановий Роман, Бабій Вадим.
Особливо вразила взаємодія і співпраця між викладачами та студентами. Протягом свята професійно декламували поезії працівники бібліотеки Наталя Петрівна Банкова, Галина Дмитрівна Павлишина, Ольга Миколаївна Німчук, викладач кафедри мовознавства Ганна Володимирівна Троян. Адже успішною умовою організації співтворчості є створення атмосфери взаємної поваги і моральної рівності учасників свята; трансформація психологічної позиції викладача із "носія" інформації на консультанта й організатора процесу; зміна позиції студента з "учнівства" на "партнерство".
Надзвичайно розчулило присутніх виконання фінальної пісні «Україно» Тараса Петриненка викладачем кафедри мовознавства Катериною Миколаївною Андрощук та студентом Олександром Макаруком. До них приєдналися усі учасники свята та глядачі.
Як і обіцяли організатори, концертна програма «Тарас Григорович Шевченко – творець української літературної мови» вдалася проникливою та яскравою, пройшла на високому ідейно - художньому рівні.
Відгуки студентів про свято «Тарас Шевченко – творець сучасної української літературної мови»
Мова – це скарб народу. Мова – це ще й історія народу, історія України, історія культури. Ось і в нашому університеті не забувають про рідну мову. Першого березня кафедра мовознавства провела свято рідної мови «Тарас Шевченко – творець сучасної української літературної мови», приурочивши його до Дня рідної мови та Шевченківських читань.
Свято розпочалося із вітального слова завідувача кафедри мовознавства, доктора філологічних наук, проф. Азарової Л. Є. Вона привітала усіх присутніх та розповіла про шлях розвитку і становлення української мови.
Студенти взяли активну участь у святі. Приємно вразили іноземні студенти, які довели, що вправно володіють українською мовою. Спочатку вони привітали всіх присутніх рідними мовами, після цього – зачитували вірші українських письменників. Особисто мені дуже сподобалося, як зачитували «Заповіт» Т. Г. Шевченка різними мовами – іспанською, португальською, французькою, арабською, українською. Студенти вкладали у рядки душу, хоча самі вони не з України.
Не залишилися осторонь й українські студенти. Вони з неабиякою чуттєвістю декламували вірші, співали й вправно грали на музичних інструментах.
Наприкінці свята усі присутні заспівали пісню «Україно!», що ще раз довело єдність студентського колективу та викладачів.
Отже, як і було обіцяно, концертна програма залишила тільки приємні та яскраві враження.
Чорний Д., 1 КІ-15б
Відвідавши свято, я отримав море приємних вражень, емоцій та чудовий настрій на весь день. Прийшовши у вказане місце, я був здивований кількістю учасників і гостей заходу. Їх було багато. У залі була приємна і дружня атмосфера. Учасники заходу були добре підготовлені, їх було цікаво і приємно слухати.
Приймич Я., 1 КІ-15б
Концерт був надзвичайно цікавий. Він вміщував більше, ніж 30 номерів, і всі ці номери були різними за жанрами, настроєм та емоційністю. Я отримав море хороших вражень від свята
Лановий Р., 1 КІ-15б
Свято було цікавим та захоплюючим. Іноземні студенти разом із українськими брали активну участь у ньому. Вони чудово виконували українські пісні, декламували вірші, грали на музичних інструментах. Мені сподобалося, що концертна програма містила досить велику кількість віршів Т. Г. Шевченка. Виконання легендарного «Заповіту» різними мовами світу дуже вразило, адже кожен декламатор був неповторний та самобутній.
На мою думку, такі заходи відіграють важливу роль у студентському житті.
Стягайло І., 1 КІ-15б
Пісні, які виконували студенти, були душевні та патріотичні, в кожну з них вкладена велика праця та часточка душі.
На мою думку, такі заходи варто проводити частіше, оскільки вони дуже цікаві і не дають забути історію і культуру нашої рідної України
Катрук Б.., 1 КІ-15б
На святі лунали пісні, вірші з глибоким змістом і навіть гумористична сценка, яка підняла всім присутнім настрій.
Надзвичайно сподобалося урочисте закінчення свята: викладач кафедри мовознавства Андрощук К. М. разом із студентом першого курсу Олександром Макаруком виконали пісню Тараса Петриненка «Україно!». До них приєдналися усі присутні. Це було вражаючий момент єднання душ..
Щиро можу сказати, що мені свято дуже сподобалося. Це було незабутньо.
Михальченко В., 1 КІ-15б
Найбільше мені сподобалися виступи моїх одногрупників: Вадима Бабія, Романа Ланового, Ярослава Жаврука, Олександра Макарука. Чудово, що серед моїх друзів є такі творчі особистості. Із задоволенням спостерігала за виступами Ярослава Драченка та Олени Полєшко, які виконали пісню «Два кольори», Дмитра Кудрявцева із його виконанням авторського вірша та Івана Воробйова з поезією Олександри Бурбело «Мова барвінкова».
Я рада, що студенти технічного університету спростовують думку про брак емоцій та почуттів в студентів технічних спеціальностей. Зовсім не шкодую, що відвідала цей захід і дуже дякую його організаторам!
Душко І., 1 КІ-15б
Я із задоволенням спостерігав за виступами всіх студентів. Особливо сподобалися виступи іноземних студентів. Це чудово, що українська мова шанована не тільки її носіями, а й гостями із зарубіжжя.
Дійсно, час був витрачений недаремно. Велике дякую професору Азаровій Л. Є. та кафедрі мовознавства за такий чудовий захід.
Ващук М., 1 КІ-15б