Мова – це душа народу. Вона починається з маминої колискової, народної пісні, батьківського мудрого слова. Рідна мова єднає родину. Вона є основою родоводу: від матері, батька, бабусі, дідуся, брата, сестрички веде юну душу у світ людських взаємин, і весь цей світ виявляється в мові й через мову. Без мови немає людини, народу, суспільства. Мова – це цілий світ, сповненний чарівності йпринади. Вона – жива пам'ять народу, його націнніше надбання.
У листопаді 1999 року на 30-й Генеральній конференції ЮНЕСКО день 21 лютого був проголошений Міжнароднимднем рідної мови. З 2000 року він став щорічно відзначатися Заходи, що вживаєсвітова громадськість, покликані сприяти визнанню різноманіття мов і культур, свободі їх проявів. Разом із всім світовимспівтовариством, ми теж відзначаємо День рідної мови.
Тому саме 21 лютого 2017 року в актовій залі ВНТУ кафедрою мовознавства на чолі із завідувачем докт. філол. н., проф. Азаровою Л.Є. було організоване свято «Мова кожного народу неповторна – і своя», спрямоване на виховання інтернаціоналізму, патріотизму в студентському середовищі, толерантного ставлення до культур інших народів.
Розпочалося свято із вітального слова завідувача кафедри мовознавства докт. філол. н., проф. Азарової Л.Є. У своєму виступі вона зауважила, що скількома би мовами не розмовляла людина, рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Її думку підтвердила й студентка 1 курсу ФКСА Дихніч Людмила, продекламувши вірш «Мова кожного народу», після якого студенти-іноземці познайомили присутніх у залі із красою та величчю свої рідних мов. Глядачі мали змогу почути мелодійну іспанську, пристрасну французьку, енергійну арабську, екзотичну китайську, загадкову туркменську, мрійливу португальську. У залі лунали вірші у виконанні Дун Шу Сеян (Китай), Адами Діедіу (Сенегал), Катерін Ормаса(Еквадор) та пісні, які подарували глядачам Казіміро Елладія (Ангола), Ба Елаіан Абдулазіз(Саудівська Аравія), Мар’ям Салам (Ірак), Луїс Санчес (Еквадор), а також Марал Аширова, Гозел Язмухамедова та Бабагелді Черкезов (Туркменістан).
Величезну бурю емоцій викликав національний ангольський танець, який із завзяттям виконали студентки-іноземки 1 курсу ІнЕБМД та ФІРЕН.
Багатство та багатогранність кожної мови зуміла передати студентка 2 курсу ФІТКІ Джоселін Ерера у вірші «Яка ж багата рідна мова!»
Завершив цю феєрію різних мов і культур студент підготовчого відділення Александер Барраган всесвітньовідомим музичним твором «Ріка тече в тобі».
Естафету любові до рідної мови підхопили українські студенти, виконавши літературно-музичну композицію «Мова моя українська», під час якої студентки Король Діана (ФІТКІ), Черниш Анастасія (ФІТКІ) та Колядич Марія (ФКСА) декламували вірші про українську мову під музичний супровід сопілки (Поперечний Костянтин, ФКСА), гітари (Гирін Денис, ФКСА) та окарино (Барраган Александер, п/в).
Ніжність, красу і мелодійність української мови майстерно продемонстрував студент 4 курсу ФІРЕНІсаак Домінгуш, виконавши пісню «Чорнобривці», яка вже стала народною.
Про тернистий шлях нашої рідної мови, про її утиски Російською Імперією емоційно розповів Попов Владислав (ФІТКІ) у вірші «А мова не корилася царю» Д.Білоуса.
Величезний захват і безліч емоцій у глядачів викликала вистава за мотивами п’єси Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці», у якій неабиякий артистизм продемонстрували студенти підготовчого відділення Мар’ям Салам (Ірак), Хуан-Пабло Севілья (Еквадор), Гузеля Язмухамедова (Туркменістан), Андрес Суарез (Еквадор), Данні Муньйос (Еквадор), а студент 2 курсу ФБТГП Хамаш Салахалдін з Йорданії блискуче впорався із роллю Стецька.
Щирий жаль через поступове спотворення рідної мови суржиком висловила Яцько Аліна(ФІТКІ) у вірші «В тому, певно, є й моя провина», а головний бібіліотекар Г.Д. Павлишина виконала пронизливу «Молитву за рідну мову».
Відродження української мови, її вихід на світову сцену засвідчив Ісаак Домінгуш, заспівавши надзвичайно популярну сучасну пісню Святослава Вакарчука «І я на небі».
Про необхідність вивчення рідної мови у навчальних закладах усіх присутніх переконала студентка 1 курсу ФІТКІ Звіряка Лілія поезією А.Малишка «Буду я навчатись мови золотої».
Завершилося свято піснею К. Бужинської «Україна – це ми», яку емоційно та душевно виконала Казіміро Елладія (Ангола), створивши неповторну атмосферу тепла і єдності.
Кажуть, що не той українець, в кого батьки українці, а той, в кого діти українці. Тож ми сподіваємося, що не переведеться українська нація, не зникне в безвісті український народ, доки є в нашій країні люди, яким небайдужі рідна країна і рідне слово. Адже мова народна – це невичерпне джерело народної душі, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися i пишатися рiдним краєм.
ВІДГУКИ УКРАЇНСЬКИХ ТА ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ
ПРО СВЯТО
21 лютого я відвідав актовий зал нашого університету, де відбулося свято, приурочене до Міжнародного дня рідної мови. Я був упевнений, що протягом усього концерту глядачі будуть слухати вірші про українську мову. І тому я був дуже здивований, коли на сцену один за одним почали виходити іноземні студенти нашого університету у своїх національних костюмах і розповідати про особливу красу своєї рідної мови, декламувати вірші та співати рідною мовою. Я був вражений різноманіттям мов і культур, представлених у нашому університеті.
Але ще більше мене вразило те, що іноземні студенти читали вірші українського мовою та співали українські пісні! Це було щось неймовірне. І ніякого акценту я не почув під час виконання ангольцями пісень «Чорнобривці» та «Україна – це ми», а тільки щирі емоції.
Та в стан шоку мене загнала вистава за мотивами «Сватання на Гончарівці», виконана іноземними студентами підготовчого відділення. Вони так вжилися в роль, що деякі глядачі, які сиділи біля мене, не одразу зрозуміли, що то іноземці. Я був просто у захваті від цієї вистави. Особливо сміявся над недолугим Стецьком, якого талановито зіграв арабський студент.
Українські студенти не відставали від них. Особливо мені сподобалися вірш «В тому, певне, є моя провина» та композиція «Мово моя українська».
На завершення хочу сказати, що концерт був незвичний, оригінальний, яскравий. Хоч і тривав він досить довго, але мені зовсім не було нудно. Дякую викладачам кафедри мовознавства за таку титанічну роботу і неординарний підхід. Ви змінили моє уявлення про університетські концерти!
Максим М.
* * *
Хочу сказати, що я й не сподівалася, що в технічному університеті можуть так трепетно ставитися до української мови.
На цьому святі можна було почути китайську, іспанську, португальську, французьку, арабську, туркменську та інші мови. Таку можливість нам надали студенти нашого університету, що приїхали на навчання з різних країн світу. Саме вони мені найбільше запам`яталися. Адже це було щось нове та незвичайне, цікаве та захоплююче. Хоча сам захід тривав більше двох годин, і зазвичай за цей час можна вже знудитися, але завдяки цікавим виступам та розповідям наших студентів здалося, що він пройшов за півгодини.
Сподіваюся, що в нашому університеті і надалі так ставитимуться до нашої рідної мови та інших мов світу. Я із задоволенням відвідала б такий захід ще раз!
Душко А., гр. 2БС
* * *
Ще з перших хвилин, я зрозумів, що концерт буде незвичайним та неймовірно цікавим, адже перед нами виступали студенти із різних країн: Туркменістану, Іспанії, Сенегалу тощо. Виступи цихстудентів були дуже корисними та інформативними, тому що вони розповіли нам про свою мову та країну.
Але справжнім сюрпризом, особисто для мене, було виконання іноземними студентами українських пісень: «Чорнобривці», «Стожари», а також віршів. Особливо сподобалась вистава «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка; було дуже цікаво та трішки кумедно спостерігати, як студенти з іншої країни виконують ролі простих українських селян. І звичайно ж, запам’яталасьфінальна пісня, під час виконання якої на сцену вийшли всі учасники.
Загальне враження позитивне. Хочу подякувати організаторам свята і окремо – студентам-вихідцям з інших країн за їхнє старання та повагу до нашої історії та культури.
Очеретний Анатолій, гр. 2КН-16б
* * *
У концерті брали участь іноземні студенти, які приїхали з Еквадору, Анголи, Китаю, Туркменістану, а також іноземні студенти. Студент з Евкадору Александер грав на піаніно. Мені дуже сподобалася ця мелодія. А ще я уважно слухала вірш китайською мовою. Він звучав, як музичні ноти.
Звичайно, я і мої земляки теж брали участь у концерті. Ми співали туркменську пісню про Батьківщину. На нас був національний туркменський одяг. Ми показали частину нашої культури.
Ще я брала участь у виставі про сватання. Я там грала роль дівчини, яку хочуть видати заміж за багатого, але нерозумного хлопця. Мені дуже сподобався український одяг, який був на мені.
Я і далі хочу брати участь у таких концертах. Хочу показати туркменські традиції, культуру, хочу знати багато про Україну і про інші країни.
Язмухамедова Гозел, гр. №3 п/в
* * *
Мої враження від концерту просто фантастичні. З самого початку я був вражений. Концерт розпочався читанням віршів та співами студентів, що приїхали сюди з інших країн. Вірші вони розповідали своїми рідними мовами. Це було неперевершено. Іспанська, французька, китайська, португальська та ще багато інших екзотичних мов звучали в залі. Також нам представили деякі народні танці.
Найбільш феєричним моментом того вечора стала пісня «Чорнобривці» у виконанні студента з закордону. Тож вечір був досить цікавий та насичений враженнями.
Харчук Д. І. 2КН-16б
* * *
Автори сценарію свята дуже вдало продумали програму виступів. Було цікаво дізнатися про красу та велич деяких іноземних мов. Особливо сподобався виступ студенток, які представили глядачам Анголу та станцювали запальний танок. Чудово було виконано літературно-музичну композицію «Мова наша материнська», вдало підібрано музику й слова. Та найбільше мене вразила пісня «Чорнобривці» у виконанні Ісаака Домінгуша. Надзвичайно гарно було зіграно виставу за мотивами п'єси Григорія Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці». Загалом концерт мені дуже сподобався, залишив гарні враження, позитивні емоції.
Хочеться подякувати всім, хто взяв участь в організації свята – викладачам, студентам. Пишаюся тим, що серед них були мої одногрупники.
Я вважаю, що такі заходи слід проводити, аби молодь не забувала світочів української культури.
Сугак Д.С. 2КН-16б
* * *
Це свято відкрило багато талантів серед українських та іноземних студентів. Я із задоволенням брав участь у цьому концерті. Мені сподобалося виконувати пісню українською мовою, тому що вона мелодійна і співуча.
Завдяки цьому святу я знайшов нових друзів, дізнався багато нового про мови різних народів світу та зрозумів, що студентське життя може бути цікавим та захоплюючим!
Бабагелді Черкезов
* * *
У концерті брали участь як українці, так й іноземні студенти. Іноземці презентували свої мови, захоплюючи мелодійністю інтонації та незвичайною вимовою. Я була вражена неймовірною енергетикою пісень, особливо іспанською та арабською мовами. Ці пісні наче зачаровували уяву, і їх хотілось слухати ще і ще.
Також варто відмітити, що студенти підготовчого відділення поставили надзвичайну виставу, яка сколихнула зал посмішками та подарувала всім чудовий настрій.
Звичайно, безліч виступів були орієнтовані на нашу рідну мову. Літературно-музична композиція «Мово моя українська» поєднала в собі музику, яка, наче струмок, пробігала по залу, акомпануючи неймовірно сильним рядкам віршів, які запали у серце кожного.
Не можна не згадати пісні «Стожари» та «Я на небі», які виконували студенти-іноземці. Хоч і українська мова для них не є рідною, проте вони змогли повністю відчути усю зворушливість змісту пісень, змогли передати їхню ніжність та душевність.
Король Діана, гр. 2ПІ-16б
* * *
Взагалі, свято мені дуже сподобалось, всі виступали гарно, робили це з душею і викладались на повну. Особливо хочу відмітити іноземців, котрі брали участь у заході. Їхні виступи викликали справжній фурор. Особливо запам’яталась дуже вдала і смішна, як на мою думку, сценка, в якій зображувалося сватання до дівчини двох парубків: одного, котрого вона любила, а другого, котрого хотіла її мати через те, що він був багатий. Завдяки акценту гравців і їхній акторській майстерності, сценка вийшла напрочуд веселою і позитивною. Особливу подяку хочу виразити кафедрі мовознавста та викладачам, які організували цей захід.
Цукрук Валентин, гр. 2ПІ-16б
* * *
Цікаво було поглянути на виступи студентів-іноземців, познайомитися з їхньою культурою, почути їхню мову. Особливо вразило те, як вони ставилися до української, як щиро і віддано вони говорили про неї. Сильно вразило те, що попри вимову, звичну іноземцям, в їхніх виступах були передані усі емоції автора, вірші не втратили свого духу, колориту. Особливо багато позитивних емоцій викликала вистава за мотивами п’єси Григорія Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці». Було дуже цікаво побачити її у виконанні іноземців.
Концерт виявився дуже цікавим і залишив після себе приємні враження. Мені вкотре вдалося оцінити красу рідної мови, вкотре відчути любов і повагу до неї.
Муляр О.А., 2КН-16 б
* * *
Я дуже давно не був на подібних святах й був приємно здивований зусиллями іноземців. Мене вразило те, як люди з різних куточків світу об’єдналися завдяки культурі. Коли спостерігаєш, як китайці, португальці, араби співають українською мовою, яку я вважаю досить складною для вивчення рештою світу, то стає незрозуміло – як у нас й досі можуть розмовляти суржиком в школах та державних установах? Слухаючи, як кожен з іноземних студентів розповідає про свою мову й культуру, мимоволі задумуєшся, що треба цінувати й шанувати свою власну.
Гірдвайніс Владислав, 2 КН-16б
* * *
Охочих відвідати концерт було досить багато. В залі панувала приємна студентська атмосфера, яка налаштовувала на одержання приємних емоцій.
Спочатку на сцену виходили студенти-іноземці, які українською мовою розповідали про свої рідні мови: потругальську, іспанську, туркменську, французьку, китайську та арабську. Оскільки я є студентом першого курсу, мене вразило різноманіття представників інших національностей у нашому університеті. Вони також презентували свої мови, співаючи пісні, розповідаючи вірші, надаючи коротку інформацію про свою мову. Більшість із них були одягнені у свої національні костюми. Дуже було цікаво слухати звучання різних мов. Та на мою думку, наша мова звучала найбільш мелодійно. Вразив виступ іноземного студента Ісаака Домінгуша, який виконав пісню «Чорнобривці».
Ведуча концерту нагадала нам, який нелегкий шлях пройла наша мова. Якщо проаналізувати трагічну українську історію, то здається дивним, що наща мова збереглася до цього часу.
Концерт тривав дового, більше двох годин, здавалося б, достатньо, але мені хотілося, щоб він тривав ще довше. На завершення хотілося б подякувати усім учасникам цього чудового концерту.
Шепель Володимир, гр. 2КН-16б
Вразила надзвичайна динаміка номерів, що приголомшувала своєю неповторністю. Важко виділити найкращий виступ, адже весь концерт був яскравим. Я вдячна організаторам за пророблену ними працю та за гарно проведений час.
Свято, присвячене Дню рідної мови, дало можливість ще раз підтвердити вислів: «Мова – духовне багатство народу».
Лясковська Д., гр. 2БС-16б